ШАНУЙ ХЛІБ !
Усі ми — нащадки хліборобів від діда-прадіда. Споконвіку, так само, як до хліба, з великою пошаною ставилися до тих, хто створював його. Пекарі користувалися особливою повагою. Хлібників завжди величали шанобливо, повними іменами. Тож віддаймо й ми шану тим, хто зростив, виколосив і розмолов у семи млинцях борошно, рукам, котрі дарують нам духмяні схожі на сонце паляниці. І нехай завжди в хаті нашій буде хліб — наша совість, символ миру і добра:
З давніх-давен батьки традиційно привчали дітей берегти хліб. Ще з молоком матері усвідомлювались високі пошанівні форми бережливого ставлення до хліба. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Ніхто, навіть діти, не осмілювалися покласти її догори. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури. Будь-яке свято чи обряд не обходилися без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу — мати ув’язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з короваєм:
Рs..текст з інтернету.
Але саме це засвоїли учні 2-б сьогодні на уроці літературного читання.
